Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 15.12.2018, 05:10

Дмитрушківська ЗОШ

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Лівшун О.В.

1 вересня – День знань

День Миру

Готуємо подарунки до Дня батька

 

  

 

Створюємо красу своїми руками. Мозаїка на пластилині

 

Туристичний похід – це завжди весело

Спорт – це здоров’я. Спортивні змагання після уроків

Благодійний ярмарок. Допоможемо дітям Донеччини

Свято Мами

   

 

Класний колектив 1 класу "Соняхи"

..

Класний керівник Лівшун  Оксана Валентинівна

Свято  першого дзвоника

Ведемо дитину в перший клас. 

Поради психолога батькам першокласників 

Авторка відповідає на „ недитячі ” запитання майбутніх першокласників і дає поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників, шкільних психологів і вчителів початкових класів

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників та для шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з батьками. 

Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка. 

Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти. 

Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д. 

До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи. Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше, знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він. 

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами. 

Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом. 
Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії. 

"Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою. 

Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто. 
Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити). 

Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку. 

Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії. 

Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи. 

Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище - Пузирьов. "Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони не будуть для нього неприємною несподіванкою. 

Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою. 

Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше. 

Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили. 

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?). 

Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання. 

Аналіз малюнка Про переживання дитини обов'язково "проговориться" її малюнок. Тому пропонуємо дитині намалювати малюнок на тему "Я і школа". Кількість малюнків. 

Ставити "діагноз" можна, тільки маючи не один, а декілька малюнків дитини. Варто врахувати, що малюнок відображає не тільки тривоги, але і бажаний хід подій

для дитини. 

Напрямок руху. Якщо малюнок спрямований вліво - у фокусі уваги малюка родина, підтримка батьків і емоції, які вона відчуває. Зсув вправо відповідає за соціальну сферу: на даний момент дитина реалізує себе в спілкуванні з іншими людьми. 

Деталі. Важливо стежити за тим, що дитина постійно виділяє, малюючи. Наприклад, промальовані руки (з пальцями) - це його вміння пристосовуватися і встановлювати відносини, акцент на гудзиках у героїв малюнків - прагнення піти у себе. 

Контури. Чіткі контури по всьому малюнку (або в якихось деталях) - центри напруги для дитини або ж джерела обмеження в якихось її діях. 

Штрихування. Якщо малюк по-різному зафарбовує предмети, значить, у ньому "живе" відразу декілька емоцій, які іноді суперечать одна одній. Може бути, йому з якоїсь причини морально важко. 

Колір. Для кожного малюка - потрібен окремий колірний "словничок". Щоб його скласти і по ньому "розшифрувати" його емоції, можна пограти в гру, задаючи дитині запитання: "Якщо це радість (або будь-яка інша емоція), якого вона кольору?". 

"Я" на малюнку. Чим краще малюк промальовує (колір і плавність ліній) себе на малюнку, тим впевненіше він відчуває себе в своєму тілі і в світі. Чоловічок, намальований тонкими лініями, "паличками" - можливо, у малюка велике фізичне або інтелектуальне навантаження. Дитина взагалі не малює себе - вона не відчуває себе членом соціуму.

Першокласники готові до туристичного походу

10 вересня - День фізичної культури і спорту

Година спілкування. 1 клас

Тема: «Що таке щастя?»

Мета:

-                       обговорити з учнями розуміння поняття «щастя»;

-                       вчити дітей приносити радість своїм батькам;

-                       поповнювати словниковий запас новими словами;

-                       розвивати вміння самому здійснювати свої бажання;

-                       виховувати бажання ввічливо висловлювати свої почуття свої почуття.

Обладнання: малюнки із зображенням звірят, картина, картки, олівці, альбоми, корона «Щастя».

ХІД УРОКУ

I.   Організація класу до роботи

Сядьте, дітки, всі рівненько,

Усміхніться всі гарненько,

Настрій на урок взяли.

Працювати почали.

II.  Робота над темою уроку

1. Повідомлення теми і мети уроку.

- Дорогі діти, сьогодні ми з вами побуваємо уявно в лісовій школі. (Вивісити картину, на якій зображена сова біля дошки, а за партами сидять зайчики, білочки, лисички та їжачки.)

Давайте уявимо собі, що ми знаходимось на цій поляні. Що ж тут

відбувається?

-           Правильно, тут навчаються звірята.

-           А хто у них вчитель?

-           Мудра сова.

-           Як ви гадаєте, про що розповідає звірятам мудра сова?

-           Дізнатися про це нам допоможе кросворд.

2. Розгадування кросворду.

 

 

К

У

Щ

 

 

М

А

М

А

 

Б

А

Б

У

С

Я

 

Т

О

Р

Т

 

 

С

І

М

Я

 

1.  Не дерево і не трава.

2.  Найдорожча у світі людина.

3.  Мамина мама.

4.  Велике тістечко, яке пече мама до Дня народження.

5.  Тато, мама, я – дружна.

-        Отже, яка тема уроку в лісовій школі?

-           Сьогодні на уроці ми поговоримо про щастя, про те, що означає бути щасливим і що треба для цього робити.

-           Кого навчає сова? (Зайчиків, лисичок, білочок, їжачків)

-    Вона, мабуть, і задає на уроці їм якісь завдання. А чи хочете ви і

попрацювати разом із лісовими учнями? Давайте спробуємо.

3. Емоціональне налаштування.

А для того, щоб ми впоралися із завданнями, я пропоную взяти усмішку, гарний настрій та серце наповнене добротою.

-     Ось тут у Сови є конверт. Давайте подивимося, що у ньому є? (Один учень дістає із конверта картки, на яких написані завдання.)

—Діти, так як ви ще не всі вмієте читати, дозвольте мені прочитати,

що там написано. Дозволяєте?

4. Виконання завдань.

Завдання перше.

-           Складіть з розсипанки геометричну фігуру і дізнаєтесь,  коли людина почувається щасливою.

-           Які слова і вирази у вас утворилися? (здоров’я, мир на Землі, дружна сім’я , вірні друзі, любов)

      Завдання друге.

Прослухайте оповідання «Щастя», і спробуйте дати відповідь на питання:

-         Коли  ще людина почуває себе щасливою?

ПРО ЩАСТЯ

Пишно вбралось однієї неділі Щастя, бо вирішило відвідати Людей. Постукало в перші ворота.

-           Хто там? — запитав перший господар.

-           Щастя, — відповіло Щастя.

—   Чудово! Йди-но сюди, я тебе з'їм.

З'їв чоловік Щастя і був щасливий. Постукало Щастя у другі ворота.

-           Хто там? — запитав перший господар.

-           Щастя, — відповіло Щастя.

-           Чудово! Йди-но сюди, я тебе вип'ю!

Випив чоловік щастя і був щасливий. Постукало Щастя у треті во­рога.

-           Хто там? — запитав перший господар.

-           Щастя, — відповіло Щастя.

-           Чудово! Йди-но сюди, я посаджу тебе в клітку.

Посадив чоловік Щастя в клітку і був щасливий. Постукало Щастя у четверті ворота.

-           Хто там? — запитав перший господар.

-           Щастя, — відповіло Щастя.

-           Чудово! Йди-но сюди, я тебе подарую.

І подарував чоловік Щастя своєму приятелеві і був щасливий... І Щастя було щасливе.

-         Від чого ж Щастя було щасливим?

-         Коли ще людина почувається щасливою?

( доповнюємо запис на дошці – дарувати іншим радість)

Завдання третє.

У кожного із вас є картка, на якій намальований круг. Намалюйте очі, ніс, рот так, щоб відобразити щасливу людину.

-    А тепер покажіть всім, як ви впорались із ним завданням.

-    Молодці!

Завдання четверте.( фізкультхвилинка)

Ми йдемо полювати на лева.

Через поле: туп - туп,

Через річку : хлюп – хлюп,

Через болото: чав – чав.

Ой, а що ж то таке велике і страшне?

Та це ж лев! Тікаймо!

Через болото: чав, чав, чав.

Через річку: хлюп, хлюп, хлюп.

Через поле: туп, туп, туп.

Прибігли додому, зачинили двері,

Ох, які ми сміливі.

Завдання п’яте.

В наступному  завданні Сова пропонує звірятам змінити кінцівку казки «Колобок» так, щоб був щасливий кінець. До­поможемо звірятам? В кого будуть які пропозиції?

Завдання шосте.

Давайте зачитаємо, яке наступне завдання підготувала Сова звірятам і постараємось його виконати.

Подумайте і скажіть, як зробити батьків щасливими? (Бути хорошими учнями, дбати про своє здоров'я і здоров'я батьків, пова­дитись так, щоб батьки за нас раділи тощо.)

Завдання сьоме.

Я розповім  вам про сім кольорів щастя, а ви будете вибирати  і приклеювати на основу свої кольори до кожного щастя.

- Щастя кольорове, воно — веселе, дивовижне, радісне, прекрасне, захоплююче, піднесене. Воно робить людину світлою, наділяє її силою, впевненістю у собі. Ось таке воно — щастя.

Перший колір щастя — це життя, яке подарувала мама. Вона дала кожному із нас найбільше — життя! Вона перша в житті пригорнула кож­ного із нас. Наділила теплом, подарувала любов. Без неї ми б не бачили цього дивовижного, незбагненого і такого цікавого світу!

Другий колір щастя — бачити навколишній світ у різнобарв'ї, у фор­мах і кольорах, рухах і спокої. Кажуть, що очі — це дзеркало людської душі. Бо очима можна про все сказати, якщо вони зрячі.

Третій колір щастя — це можливість чути багатоголосий світ! При­слухайтесь до пташиного співу, до чистої і мелодійної української пісні, до кожного голосу, до рідного слова, до дзюркотіння струмочка, і ви зрозумієте, яке це щастя — чути світ!

Четвертий колір щастя — це можливість відчути світ на дотик. Ви своєю рукою відчуваєте мамину і татову руку, а на своїй щоці — теплий , дуже лагідний дотик їхніх губ, які так ніжно цілують вас. У цьому стільки любові, тепла, стільки щастя! Хіба без нього можна прожити?

От ми і підійшли до п'ятого кольору щастя — це здатність відчути запахи: п'янкі аромати квітів і скошеної трави, соснового лісу і аромат степу, запах рідної оселі й свіжого хліба, теплого молока. Бо все має свій незабутній запах.

А ще шостий колір щастя — це смак. Так-так, якби його не було, то ми ніколи не знали б приємного смаку солодощів. Ось яке ми маємо щастя. І в ньому теж бринить любов. Тому виберіть і для цього щастя колір.

А ось він і сьомий колір щастя — це здійснені наші мрії! Це все, про що ми мріємо, на що сподіваємось, про що постійно думаємо і так бажаємо, щоб воно збулося. І раптом мрія стає реальністю, вона здій­снюється — оце щастя!

Можливо, щастя має більше кольорів. Хто знає? Та я знаю лише те, що воно — різнокольорове, барвисте, світле. І хай у кожного щастя буде веселкове, чисте, бо людина приходить у світ для добра і щастя.

- Ось які різнобарвні птахи з’явилися на лісовій галявині. Таким ви уявляєте своє щастя. І хай ця пташка принесе вам щастя.

III. Підсумок уроку

-           Наша подорож підходить до кінця. Ми виконали всі завдання, які підготувала мудра сова.

А тепер пограємо у гру «Модель щасливого життя». (Діти по черзі одягають корону «Щастя».)

—  Скажи, Щастя, що ти подаруєш для життя людині? (Кожна дитина

висловлює свої побажання. Можна почати з учителя: здоров'я, хороша

сім'я, великий будинок, освіта, розум, довголіття, робота для батьків.

мир на Землі, злагода, радість тощо.)

-           Життя, діти, неповторне, тому необхідно цінувати кожен день,

кожну мить, кожну хвилинку, спілкуватись із цікавими людьми, хто бажає

бути щасливим і бажає щастя іншим.

  Хто трудився на уроці,

            Той, звичайно, молодець,

Ну, а зараз, мої любі,

Уроку нашому кінець

                 

 

      Діти воїнам АТО                 Листи і подарунки дітям Донеччини

Святкуємо Новий рік                                                                           Зима - це чудово

                      Молодші школярі, які вони?  

1. Анатомо-фізіологічні особливості учнів початкових класів.

2. Розвиток пізнавальних процесів.

3. Формування особистості молодшого школяра.

         Молодший шкільний вік — це період життя дитини з 6 до 10 років. В цей час відбувається зміна провідного виду діяльності: місце гри поступово займає навчання.

Кістково-сполучний апарат дитини відзначається гнучкістю, в кістках ще багато хрящової тканини. На це треба зважати, щоб запобігти можливому викривленню хребта. У першокласників повільно розвиваються дрібні м’язи кисті. Через це вони недосконало координують рухи, відчувають значні труднощі в оволодінні графічними навичками.  Діти в цьому віці дихають частіше, ніж дорослі. Для підтримання їхньої працездатності важливо, щоб у приміщенні було чисте повітря.

               Під впливом навчання у молодших школярів поряд з мимовільним запам’ятовуванням розвивається довільна пам’ять, яка відіграє провідну роль в опануванні знаннями. Діти частіше вдаються до спеціальних прийомів запам’ятовування: смислового групування матеріалу, поділу тексту на частини, складання плану прочитаного тощо. Молодші школярі використовують найпростіший спосіб довільного запам’ятовування — переказ.

            Мислення першокласників конкретно-образне, проте у процесі навчання у його структурі зростає роль абстрактних компонентів. Це виявляється в здатності аналізувати й узагальнювати, розв’язувати дедалі складніші пізнавальні та практичні задачі, висловлювати власні судження, міркувати.

Інтенсивно збільшується словниковий запас школяра, зростає кількість слів у реченнях, кількість речень, удосконалюється їх синтаксична будова. Тому так важливо привчати дітей висловлюватися чітко, зрозуміло, говорити у відповідному темпі, контролювати своє мовлення.

Увагу першокласників психологи характеризують як мимовільну, нестійку. Діти активно реагують на нове, яскраве і незвичне, часто відволікаються від роботи. Довільна увага в учнів розвивається під час навчальної діяльності, коли створено належні умови для цілеспрямованої роботи, за яких вони привчаються самостійно формулювати мету діяльності та керуватися нею під час виконання.

                       Процеси гальмування починають переважати над процесами збудження, що створює важливі передумови для формування певних вольових якостей: здатності проявити зусилля з метою подолання труднощів, утриматися від небажаних вчинків, контролювати і оцінювати себе. Учні початкових класів характеризуються підвищеною емоційною вразливістю. Тому так важливо у процесі спілкування враховувати внутрішній стан дитини, розумно застосовувати заохочення і покарання, вміти володіти словом. Виступаючи з доповіддю в Інституті спеціальної педагогіки, Януш Корчак продемонстрував у рентгенівському кабінеті серце хлопчика, який злякався нової обстановки. Поставивши його на мить перед рентгенівським апаратом, відомий педагог звернувся до слухачів: «Дивіться і запам’ятовуйте. Тоді, коли гніваєтесь і коли ви втомилися, коли діти стають нестерпні і виводять вас із себе, коли ви сердитесь і кричите, коли в нападі гніву ви хочете покарати, згадайте, що так виглядає і так реагує серце дитини»

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Дмитрушківська ЗОШ І-ІІІ ступенів © 2018
    Створити безкоштовний сайт на uCoz