Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 29.02.2020, 12:27
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інформація

....

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ
ПІД ЧАС АДАПТАЦІЇ ДО УМОВ НАВЧАННЯ В ЛІЦЕЇ

 

Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте значною мірою залежить від батьків. Батьки в родині мають виконувати функції педагога.

У сучасному суспільстві проблема адаптації виступає однією з ключових проблем психологічної науки.

Вступаючи до освітнього закладу, учні стикаються з рядом проблем, що пов’язані з недостатньою психологічною готовністю до навчання у освітньому закладі, з руйнуванням роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій вихованців середньої школи і виробничих колективів, утрати роками закріплених взаємин з колективом та формуванням нових навичок, а також з невмінням здійснювати психологічну саморегуляцію власної діяльності та поведінки. Зі вступом до навчального закладу юнаки і дівчата потрапляють у нові, незвичні для них умови, що неминуче спричиняють ламання динамічного стереотипу і пов'язаних з ним емоційних переживань.

Соціально-психологічна дезадаптація породжує втрату сформованих позитивних установок і відносин першокурсника. Важким наслідком дезадаптації є стан напруженості і фрустрації, зниження активності дітей у навчанні, втрата інтересу до громадської роботи, погіршення поведінки, невдачі в навчанні, а в ряді випадків - втрата віри у свої можливості, розчарування у життєвих планах. Усе це призводить до психічного перевантаження, може сприяти порушенню психічного здоров’я особистості і появі значних відхилень у поведінці, що заважають дитині вести здоровий спосіб життя. Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації є уважне й лагідне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її внутрішнього світу, проблем, переживань.

Поради батькам щодо підтримки дітей під час адаптації.

  • формуйте позитивне ставлення до навчального закладу;
  • будьте уважними до своєї дитини;
  • відверто розмовляйте з дитиною;
  • не залишайте дитину наодинці з проблемою;
  • пропонуйте конструктивні підходи до вирішення проблеми;
  • вселяйте надію, що будь-яка ситуація завжди має вихід і ви знайдете його разом;
  • виявляйте інтерес до учбових справ та успіхів дитини;
  • формуйте адекватну самооцінку;
  • завжди поцікавтесь тим, що робить дитина, і що відчуває;
  • не перевантажуйте дитину надмірними заняттями;
  • навчайте етичних норм спілкування з одногрупниками та дорослими;
  • не ігноруйте дитини та її бажання отримати увагу;
  • не смійтесь над дитиною, не сперечайтесь;
  • привчайте самостійно долати труднощі;
  • хваліть частіше, а не докоряйте;
  • частіше згадуйте себе в дитячому віці;
  • любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, як вона є;
  • дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй (у разі виникнення проблеми), вірите в неї, будете завжди поряд і підтримаєте;
  • не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів у навчанні; відзначте дитину, похваліть її.
  • підтримуйте постійний зв’язок з педагогами та адміністрацією навчального закладу.

  Термінова інформація для батьків.

Шановні батьки! Останнім часом у соціальних мережах з’явилися групи, в яких схиляють дітей до самогубства, вони є дуже небезпечними для життя дітей і містять ряд негативної інформації. У зв’язку з цим, для того щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується приділяти більшу увагу психологічному стану дитини, а також:

  • Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень та, в разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду в формі кита;
  • Перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах, та групи до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування в приватних чатах;
  • Звертати увагу на коло спілкування дитини;
  • Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;
  • Обов’язково контролювати те, які фото та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
  • Встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

При цьому слід також наголосити, що такі групи щодня блокуються адміністрацією соцмереж за зверненнями правоохоронних органів або їх користувачів. Тому, при виявленні таких груп самостійно, у кіберполіції просять негайно повідомляти на офіційний сайт www.cybercrime.gov.ua (цілодобово), телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні) та до адміністрації соцмережі у якій було виявлено групу. Також, щоб заблокувати подібну групу можна звернутися за електронною адресою: fag@cybercrim.gov.ua

Шановні батьки! Будьте уважними до своїх дітей. Якщо, не можете відповісти на елементарні питання дитини, задумайтесь яких помилок припустились ви, і виправте їх. Саме через "непочутість" у родинах, діти можуть стати легкою здобиччю у соціальних мережах для кураторів небезпечних груп.

Адже, у такі групи потрапляють діти, що знаходяться під тиском авторитарної поведінки батьків. Інколи дорослі, не дають можливості конструктивних суперечок та, вважають, що діти повинні слухатись без зайвих слів. Але все повинно бути в міру. Дуже часто батьки порівнюють дитину з кимось. І саме через це, підлітки можуть бачити себе, як "пусте місце", відчувати себе нікому не потрібними, і тому, вони шукають підтримки у соціальних мережах. Тож, саме батькам потрібно починати перебудовувати себе на недиференційовану систему, де особиста оцінка значно важливіша за рейтинговий бал та місце серед однолітків.

Ті діти, які відчувають любов, турботу, підтримку батьків ніколи не будуть шукати розраду в подібних іграх. Тож любіть своїх дітей, приділяйте їм більше уваги і турботи, станьте для них найкращими друзями і порадниками!!!

ДІТИ, ЯКІ ГРАЮТЬ В ІГРИ АБО КОМП’ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

(Поради для батьків)

Великий потік нової інформації, застосування комп’ютерних технологій, а саме розповсюдження комп’ютерних ігор здійснили вплив на розвиток особистості сучасної дитини. На сьогоднішній день збільшилась кількість дітей і підлітків, які вміють працювати з комп’ютерними програмами, в тому числі грати в комп’ютерні ігри. Якщо в середині 90-х років в числі улюблених занять підлітки називали слухання музики і перегляд телепередач, то в останні роки захоплення комп’ютером витіснило їх. Приблизно 70% сучасних школярів, відповідаючи на питання про свої інтереси і захоплення, згадують комп’ютер нарівні з заняттями спортом, прогулянками й спілкуванням з друзями. За статистичними даними, майже кожен підліток у віці 13-16 років хоча б один раз пробував грати в комп’ютерну гру. Разом з комп’ютеризацією з’явилися також негативні наслідки цього процесу, який впливає на соціально-психологічне здоров’я дітей і підлітків. Найпоширенішим з них є таке явище як «комп’ютерна залежність». Термін «комп’ютерна залежність» з’явився в 1990 році. Психологи класифікують цю шкідливу звичку як різновид емоційної «наркоманії», яка викликана технічними засобами. Головний зміст комп’ютерної залежності складається з того, що комп’ютер починає керувати людиною. З часом для залежного підлітка стає важливий не результат гри, а процес, в якому втрачається контроль над часом.

Першими ознаками комп’ютерної залежності дитини є:

  • пропуски занять у навчальному закладі через комп’ютерну гру вдома або відвідування комп’ютерного клубу;
  • просиджування біля комп’ютера у нічний час;
  • приймання їжі не відриваючись від комп’ютерної гри;
  • уявлення і асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;
  • відсутність інших захоплень крім комп’ютерних ігор;
  • надання переваги комп’ютерним іграм, ніж спілкуванню;
  • загальний час, проведений за грою перевищує час виконування домашніх завдань, прогулянки, спілкування з батьками і однолітками, інші захоплення;
  • дитина не уявляє чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався;
  • конфлікти з батьками і їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером
  • Підлітковий вік – це період формування цінностей, розширення соціальних контактів, а залежна дитина обмежує своє коло спілкування комп’ютером. В результаті чого у таких дітей спостерігаються відсутність життєвого досвіду, інфантилізм у вирішенні життєвих питань, труднощі в соціальній адаптації, бідність емоційної сфери, соматичні порушення (зниження гостроти зору, підвищена втомленість, порушення осанки тощо), звуження кола інтересів, прагнення до створення особистого світу, втеча від реальності. Замість вирішення виникаючих труднощів дитина поринає у комп’ютерну гру. Там у грі, їй добре: вона сильна, смілива, озброєна, успішна…Але час, проведений за грою, не робить її сильнішою і успішнішою в реальному житті, тому повертаючись із віртуального світу в реальний, вона відчуває дискомфорт, слабкість і беззахисність. І тому дитині неодмінно хочеться повернутися туди, де вона – переможець. «Помилки», які підліток не може виправити в житті з такою ж легкістю, як у грі, викликають у нього різні легкі психічні відхилення в емоційному плані – від агресії до депресії, від повного протиставлення себе світу до замкненості в собі. Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей, психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками, однолітками і значущими людьми. Більш схильні до комп’ютерної залежності діти, чиї батьки працюють за кордоном, часто від’їжджають у відрядження, а також діти успішних бізнесменів. Тобто цю схильність мають діти, батьки яких через надмірну трудову зайнятість не можуть приділити їм достатньої уваги, а часто намагаються якось матеріально компенсувати свою відсутність. Але як відомо, спілкування з батьками для дитини не можуть замінити ні дорогі іграшки, ні речі, які купують їм батьки в знак дефіциту уваги. Таким чином, комп’ютер спочатку компенсує спілкування з батьками, а потім вони стають «незначущими» в житті підлітка. За результатами спостережень виявлено, що у більшості випадків, залежними стають діти з неадекватною самооцінкою (заниженою або завищеною). Таким дітям важко спілкуватися з однолітками, коло яких не завжди сприймає дитину такою, якою вона є. В один момент дитині набридає доказувати одноліткам, яка вона є насправді, вона поринає у віртуальний комп’ютерний світ, де отримує можливість реалізуватися зі всіма своїми недоліками, комплексами і амбіціями.

    В наш час з’явився новий вид агресії в комп’ютерному просторі, що має назву «кібербулінг». Однією із найгостріших проблем взаємодії дитини з інтернетом є небезпека зіткнення з агресивними нападами, які і називають кібербулінгом. Кібербулінг – це жорстокі дії (інтернет-насильство), з метою дошкулити, нашкодити, принизити дитину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони використання потрібних їм засобів зв’язку, і тому залишаються без необхідної підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному середовищі. А схильність дитини до комп’ютерної залежності підвищує ризик її потрапляння саме в такі не приємні ситуації.

  • Що ж може вберігати дитину від формування комп’ютерної залежності?

    Відповіддю на це питання є можливість отримувати в реальному житті те, що їй може дати віртуальний світ і тоді дитина буде захищена від комп’ютерної та інших видів залежностей. Цим може бути: яскраве, насичене, цікаве життя; можливість відчувати азарт і ризик; можливість грати і реалізовувати свою цікавість; можливість повноцінно спілкуватися з батьками і однолітками.

    Якщо ви помітили ознаки залежної комп’ютерної поведінки у дитини зверніться до наступних рекомендацій:

  • Спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з друзями, якщо вони ще залишилися.
  • Не залишайте без уваги телефонні розмови дитини, диски з іграми, які приносить вона від знайомих.
  • Звертайте увагу на ігри, в які грає Ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії, специфічних страхів.
  • Обмежуйте час роботи за комп’ютером. Різко забороняти працювати на комп’ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп’ютерної залежності, вона може проводити за ним дві години в будні дні і три у вихідні. Обов’язково з перервами.
  • Запропонуйте інші можливості проведення часу. Спробуйте скласти список справ, якими можливо зайнятися у вільний час. Бажано, щоб у списку були сумісні заходи (походи в кіно, на природу, настільні ігри тощо).
  • Не дозволяйте дитині розважатися в комп’ютерному клубі вночі.
  • Навчайте дитину критично відноситися до комп’ютерних ігор, показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різноманітне, а гра не замінить спілкування.
  • У випадку, якщо ви не можете самостійно вирішити цю проблему, звертайтесь до психолога і в спеціалізовані психологічні центри.
  • 9.Грає замість виконання домашніх завдань.

    10.Як тільки дорослі залишають домівку, дитина біжить до комп’ютера і з почуттям полегшення починає грати.

    Якщо Ви позитивно відповіли на 5 питань із 10 тверджень, то можете бути впевнені в тому, що Ваша дитина потрапила в залежність від комп’ютерних ігор.

    Для профілактики комп’ютерної залежності у дітей, батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

  • Привчайте дитину правильно відноситися до комп’ютера як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не до засобу отримання емоцій.
  • Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати у комп’ютерні ігри.
  • Розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20 хвилин комп’ютерної гри, 30 хвилин заняття іншими видами діяльності.
  • Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп’ютера.
  • Не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном.
  • Домовляйтесь з дитиною, виконувати ці правила.
  • Обговорюйте з дитиною, що Ви застосуєте, якщо дитина порушить домовленість.
  • Помічайте, коли дитина притримується Ваших вимог, обов’язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином, закріпляється бажана поведінка.
  • Не використовуйте комп’ютер як засіб для заохочення дитини.
  • Під час хвороби і вимушеного перебування вдома, комп’ютер не повинен стати компенсацією.
  • Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образу, агресію тощо), і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою.
  • Шановні батьки! Завжди показуйте дитині, що ви її любите, частіше обіймайте і цілуйте, підтримуйте в складних ситуаціях, вселяйте в дитину впевненість в собі, допомагайте дитині проявити свої переживання через ігри, малюнки, різноманітні захоплення, не дозволяйте дитині поринати у віртуальний світ. Замініть час, що дитина проводить за комп’ютером на реальне спілкування, цікаву організацію праці та дозвілля в своїх родинах. Будьте уважними та чутливими до своєї дитини

    Комп’ютерний світ схожий з світом, в якому ми живемо. Він може бути різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині і підлітку рости в тому світі , який ми маємо – з тим комп’ютерним бумом, за яким ми спостерігаємо. Обмежити дитину від комп’ютера означає викликати у неї неадекватну реакцію, коли вона все ж таки зустрінеться з цим проявленням сучасного світу. Інша справа, що потрібно давати собі раду: якщо батько надає перевагу спілкуванню з дружиною сидінню перед дисплеєм комп’ютера, якщо матері легше поринути у переживання «мильної опери», ніж поговорити з донькою або сином, то очікувати від дитини іншої реакції на комп’ютер або телевізор наївно. Біда не в тому, що в нашому житті є електронні засоби інформації і комунікації. Біда в тому, що самим дорослим зручно замінити ними спілкування з дитиною. Рецепт від будь-якої деструктивної залежності, будь-то комп’ютер, телевізор, алкоголь або наркотики, – повноцінне і гармонічне спілкування всіх членів сім’ї, а точніше, їх взаємна любов.

     

    Тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності у дитини?»

    (На кожне запитання дайте відповідь «Так» або «Ні»)

    1.Кожен день грає на комп’ютері.

    2.Після початку гри втрачає відчуття часу.

    3.Не бажає залишати гру незакінченою.

    4.Їсть без відриву від монітору.

    5. Не визнає, що дуже багато часу проводить за грою на комп’ютері.

    6. Ви докоряєте дитині за те, що вона багато часу проводить за грою на комп’ютері.

    7.Не закінчує гру, якщо досягає будь-якого рівня складності, іде далі.

    8. Порівнює результати з старими і пишається цим, повідомляє про це всім, кому тільки можливо.

  • Поради батькам

    Як запобігти підлітковому суїциду

    В підлітковому віці обов’язково навчайте дітей долати стрес і розуміти той факт, що безвихідних ситуацій не буває.

    Найбільш важливий фактор, що схиляє дітей до суїциду – відчуття безнадійності (уявне або дійсне). Показуйте частіше свою любов до них, спілкуйтесь. Покажіть своїй дитині, що вона та її проблеми вас цікавлять, займайтесь спільними справами (без критики і лайки), рушайте на виставки, в музей, кіно. І говоріть. Обговорюйте різні моменти з життя, розказуйте про себе в такому віці, коли вам несуттєві проблеми здавалися грандіозними, а ситуації - безвихідними. Нарешті, зверніться за допомогою до кваліфікованих фахівців.

    Якщо у вашої дитини спроба суїциду була, то її треба розцінювати як сигнал “SOS”. “Врятуйте мене дорослі від проблем і від себе - невдахи, який не знає чогось найважливішого про життя”.

    Взагалі існують чотири основні методи надання психологічної допомоги людині, що замислюється про суїцид: своєчасна діагностика та лікування, активна емоційна підтримка, заохочення позитивними цілями і навчання соціальних навичок, які допомагають справлятися зі стресом.

    Необхідно вміти розпізнавати знаки біди. Це помітна зміна в поведінці підлітка. Сюди відносяться: незвично зневажливе ставлення до зовнішнього вигляду, посилення скарг на фізичне нездужання (поганий сон, безпричинна знервованість), постійна втома, порушення уваги зі зниженням якості роботи. Також сюди можна віднести тривожні прагнення до самотності, відмова від спільних справ, контактів, зайвий ризик у вчинках, спалахи дратівливості.

    Зверніть увагу на посилення почуття тривоги, безнадії, поглиненість думками про смерть, загробне життя, відсутність планів на майбутнє, спроби скласти записку про відхід з життя, роздачу особистих речей.

    Вас повинні насторожити висловлювання: “Ненавиджу життя”, “Всім буде краще без мене”, “Вони пошкодують про те, що вони мені зробили”, “Втомився бути тягарем”, “Не можу цього винести”, “Я покінчу із собою”.

    Слід пам’ятати, що ймовірність суїциду зростає у вечірній, нічний, ранковий час, коли людина залишається одна. Період піків вікової суїцидальності зростає в умовах тяжкої морально-психологічної ситуації в сім’ї або найближчому оточенні. Отже, створюйте сприятливу психологічну атмосферу в ваших родинах для благополучного зростання ваших дітей.

     

    Вирази, які боляче травмують дитячі душі, їх бажано уникати:

    Я тисячу раз тобі казав…
    Невже тобі не зрозуміло, що…
    Скільки разів треба повторювати…
    Всі люди…, а ти…
    Ну на кого ти схожа?..
    Що ти до мене причепилась?..
    Ти такий, як твій батько (мати)…

    ВИРАЗИ, ЯКИХ БАЖАНО ВЖИВАТИ ЯКОМОГА ЧАСТІШЕ:

    Ти в мене такий хороший!
    Порадь мені, будь-ласка…
    Ти мене завжди правильно розумієш…
    Ти в мене молодець!
    Як я тобі вдячна (вдячний)!
    Які в тебе чудові друзі!

     

    Шановні батьки! Любіть своє дитя. Якщо ви любите свою дитину – не уникайте шансу дати їй це відчути. Повторюйте частіше ці заповітні слова: «Я тебе дуже, дуже люблю»! Навіть якщо дитина вчинила щось погане, все одно повторіть, що любите її. Так ви розвинете в душі дитини впевненість, що попри здійснені нею помилки, вона все одно люба і дорога вам. Станьте для своєї дитини найпершим другом і порадником, тоді ви неодмінно здолаєте всі перешкоди і попередите будь-які негаразди.

    Успіхів вам!

    Шановні батьки! Пам’ятайте, що любов батька та матері є потребою всіх дітей і однією з основних передумов їх позитивної поведінки. Будьте уважними та чутливими до своєї дитини!

    УСПІХІВ ВАМ!

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Лютий 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829
Архів записів
Друзі сайту

Дмитрушківська ЗОШ І-ІІІ ступенів © 2020
Створити безкоштовний сайт на uCoz