Живіть собі без кривди, без тривоги,

Свободою втішайтесь, як орли,

Та честь дідів не затопчіть під ноги,

Щоб ваші діти вас не прокляли.

З нагоди визволення села Дмитрушки від німецько-фашистських загарбників сьогодні в Дмитрушківській ЗОШ була проведена урочиста лінійка. Уже немає живих учасників тієї страшної війни, мало залишилось свідків, але живе пам'ять. Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни.

Щороку учні нашої школи виготовляють власноруч вінки і несуть їх до пам'ятних місць нашого села. Щоб віддати шану тим, хто віддав своє життя за наше майбутннє. Зворушливо звучать слова вдячності з дитячих вуст. Учитель історії Г.В.Діденко коротко розповіла як визволяли наш край, скільки земляків загинуло на полях боїв. Закликала пам’ятати своїх дідів і прадідів, прізвища яких викарбувані на меморіалі. Світлу пам'ять про загиблих вшанували хвилиною мовчання.  

Кожен день, кожен час пам’ятайте,

Скільки жертв нам війна принесла.

Все, що можна, для миру віддайте!

Збережіть для нащадків життя !

Благословен будь, краю дорогий!

За щедрість нив і спів землі весільний,

За всю красу дніпровських берегів,

Де гордий люд живе в країні вільній.

Квітуй, моя земле, на щастя й добро,

Хай сонце чистим сяє небокраєм!

До тебе несу я незгасну любов,

Мій вільний, оновлений краю!