Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Субота, 21.04.2018, 23:14 |
Дмитрушківська ЗОШ | |
Вітаю Вас Гість |
|
Запорожець Т.Ф.Класний колектив 10 класу "Мрія" Класний керівник Запорожець Т. Ф. Виховна година на тему: «Якби я був президентом!» Тренінг "Мої права" Упорядкування території біля Обеліску Слави
1 вересня 2016 "Україна - наша Батьківщина"
Відпочинок - запорука здоров'я
Допомога в Міжнародний день людей похилого віку Виховна година “ Профілактика шкідливих звичок у підлітків ” Батько і мати- два сонця гарячих ( Тест )
Як визначити мікроклімат у класі? Учити завжди, учити скрізь, До днів останніх сонця! Нам учителям , слід пам'ятати, що в класі не «Не всіляка погода – благодать». А з погоди в класі складається мікроклімат. Мікроклімат – це погода у класі, яка триває у продовж певного часу і помітно впливає на дітей із підвищеною «Школо-чутливістю», а таких – більшість. Учитель як метеоролог, який уміє передбачати погоду в класі .У нього є барометр –його серце, підкаже і розповість йому чи мало цікавого про атмосферу в учнівському колективі. А в класі ростуть і розвиваються молоді, незміцнілі зелені паростки. Для них дуже важливі тип погоди в класі ? Він залежить від людей, які там знаходяться. Пам’ятаймо про це. Для успішного керівництва класним колективом педагог в співпраці з психологічною службою повинен постійно збирати й аналізувати інформацію про учнівський колектив, використовуючи різні методики (соціометрію, анкети, твори тощо) і на основі аналізу планувати і здійснювати псхолого-педагогічний вплив, використовуючи різноманітні засоби і, в першу чергу, громадську думку, спрямовані на підвищення рівня розвитку колективу і кожного учня, при цьому виходячи з позицій поваги до особистості, співробітництва, визнання неповторності кожної індивідуальності. Рекомендовані методики для роботи з учнями: • Вивчення статусу особистості в колективі. Мороз і холод У класі можна відчувати мороз відчуження й холод нерозуміння. Щиросердість стосунків, взаєморозуміння, взаємовиручка й звичайна людяність – усе заморожене, усе застигле . Тож слідкуймо за тим, щоб в нашому класі не виникла вічна мерзлота – мерзлота людських відносин, почуттів і думок. Негода Негода халтури й лінощів у класі поступово перетворюється на посуху нікчемності й нічогонероблення. Ніхто в класі нічого не сіє. Не тільки «Розумне, добре, вічне», узагалі нічого. Грім і блискавка Як часто ми в класі йдемо “Шляхом образ” Учитель на такій стежці стає Зевсом-громовержцем , який обрушує гуркіт грому брутальності на молодій незміцнілій зелені паростки І в класі мигонять блискавки . Це ми кидаємо блискавки злості , нагнітаючи в класі атмосферу відчуження й ненависті. Туман Чи не ми самі напускаємо туман у класі? Туман понять, серпанок знань, туманність уявлень. У головах всіх присутніх-туманно. А в тумані, як відомо, видимість і засвоюваність предметів-нульова. «Де ти, плем’я молоде, незнайоме?!» Ніхто нічого не розуміє-навколо густий туман. І в цьому тумані не розгледіти ні дітей, ні знань. Одне слово, туман. Давайте його розсіювати і більше не сіяти. Похмуро, прохолодно, волого Буває в класі похмуро від неприйняття особистостей учнів. І стає прохолодно. Настає прохолодність відносин. Один – за себе, усі - ні за кого. В атмосфері класу відчувається підвищена вологість дитячих сліз і образ. А в повітрі висить підвищена важливість особистості вчителя – метеоролога, який сам її дедалі підвищує й підвищує. Хитко, не затишно, темно. Молоді незміцнілі паростки розростаються, як у хижі І входить не колектив , а « хижка тітки Томи». Учительку звали Тамар Іванівна . Сумно . Буря Бурю в пустелі невігластва влаштовуємо ми самі. Пустелею скаче Вершник без голови й рубає молоді незміцнілі паростки праворуч, ліворуч - не замислюючись. А навіщо буря? Чи не краще висадити в пустелю невігластва десант думок і реальних справ? Адже буря в пустелі не найкраща погода в класі. А Вершник без голови не найкращий учитель. Нехай вершник в нашому класі завжди буде з головою і, бажано, без шаблі в руках головою. Град Град невдач і неуспіхів боляче б`є молоді зелені паростки. Град «незадовільно»` і «двійка» може побити, чи--о, жах! - убити молоді незміцнілі рослини. Грамотні професійні учителі повинні вміти передбачати град і закривати від нього молоді паростки. Високий тиск Дуже часто в нашому класі відчувається високий тиск авторитарної педагогіки. А іноді барометр-наше серце-показує, що тиск падає та ось-ось зникне зовсім. Який тиск найкращий: високий чи низький? Для кого як. Але для бурхливого зростання молодих зелених паростків високий тиск просто згубний. Він може їх розчавити. Не тисни тиском, та не стиснутий будеш ! Снігопад Снігопад успіхів .І зробити його рясним і постійним - у наших руках. Нехай буде снігопад! Корисна и весела, жартівлива «гра в сніжинки» розумних запитань і відповідей. Грайте на здоров'я. Ясний, спокійний ранок Нехай шкільний день завжди починається саме так. І нехай ``ранок туманний``стане рідкісним винятком. Дощ Сліпий дощик помилок. Ну що ж, трапляється! Нехай це не лякає! Сліпий дощик довгим не буває. Дощ покапав-і пройшов. Сонце в цілому світі! Це - дуже добре: вчителям та дітям! Іноді, щоправда, буває злива, що теж не зовсім небезпечно, оскільки після неї рослинність відновлюється, свіжіє й починає тягнутися у височінь інтенсивніше А ще після будь-якого дощу має незабаром виглянути сонце. Хай завжди буде сонце, а в нашому класі особливо! Сонячно Сонячна погода. У класі - сонячно і ясно. Молоді, уже досить зміцнілі зелені паростки разом тягнуться до сонця й бурхливо зростають. Сонячне світло їм просто необхідне для зростання й розвитку. Про нас, учителів: «Сидимо ми в класі-чекаємо на погоду…» А чого ми чекаємо? Адже погоду в класі робимо ми самі. Так робімо її розумно, якісно й сонячно. І тільки в гарну погоду! Психологічний клімат може формуватися та регулюватися на різних етапах та різних видах діяльності. Його роль в життєдіяльності колективу і кожного члена групи багатофункціональна. Як виявилось, позитивний психологічний клімат учнівського колективу формує референтне відношення до свого класу. Такий клімат відображає стиль педагогічних взаємин та впливає на розвиток дружніх відноси у класі. Атмосфера на уроках залежить також від загальної налаштованості колективу в цілому. Отож, основне завдання вчителів та управління навчально-виховним процесом полягає у створенні умов, що стимулюють розвиток сприятливої психологічної атмосфери в учнівських колективах, що в свою чергу відображається на розвитку та рівні навчальних досягнень школярів. Крім того, необхідною умовою для створення сприятливого мікроклімату та підвищення рівня успішності учнів є розвиток їх мотиваційної сфери. Для підвищення мотивації навчальної діяльності, появи інтересу до окремих предметів чи школи в цілому вчителеві варто застосовувати нестандартні прийоми у своїй педагогічній праці у вигляді проведення рольових ігор, диференційному підході до невстигаючих та обдарованих учнів, позаурочному контакті з учнями Рекомендації:
Пророче слово кобзаря звучить в серцях нащадків (літературно – музична композиція, присвячена творчості Т. Г. Шевченка) Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г .Шевченка, вчити відчувати красу рідної мови, її мелодійність у поезіях Шевченка, розвивати патріотизм, виховувати почуття гордості за Україну, її талановитий і волелюбний народ. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій. Не забутьте пом'яну Не злим тихим словом. Т. Г. Шевченко
Хід виховної години Організаційний момент. 4-й учень: Щовесни, коли тануть сні І на рясті засяє веселкою Повні сил і живої снаги Ми вшановуємо Всі: Пам'ять Шевченка! Ведучий 2: 5-й учень: Ти, Тарасе, сьогодні 6-й учень: Хай палає свічка. Ведучий 1.Тарас прийшов на світ, коли ще скутий кригою сивів у берегах Дніпро. Березень благословив першу сльозу немовляти, що, мов із серця, упала Славутичу на груди й розтопила кригу. Саме в ці прекрасні березневі дні все людство вшановує великого Кобзаря. Протягом недовгих літ життя Т.Шевченко зорав свою ниву і засіяв її словом добра, любові, правди та волі. Тож давайте і ми сьогодні кинемо чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву. Учень 3: Хліб і сіль тобі, Тарасе, Сценка «Тарас з мамою» Тарас: Мамо, чому так багато зірок на небі? Мама: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка поки людина не помре. А як помре – свічка гасне, зіронька падає. Бачив? Тарас: Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки великі, ясні, а другі ледь-ледь видно? Мати: Бо, коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої . людини світить ясно і світло це далеко видно. Тарас: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічка світила найяскравіше. Мати: Я молитиму Бога, щоб так і було, моя дитино. Ведучий: Але не судилося матері ростити своїх дітей. Від важкої праці на панщині занедужала і померла. Через два роки не стало й батька. 1-й учень: Тяжко-важко в світі жити сироті без роду: Нема куди прихилиться, - хоч з гори та в воду! Сценка « Тарас – пастух» Оксана. Тарасе, ти плачеш? Давай я сльози тобі витру. Не сумуй Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще від усіх ти співаєш. Ще й ,кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем! А розмалюєш, Тарасе, нашу хату? Тарас. Еге ж… А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний … Ні, я не ледащо, я буду-таки малярем ! Оксана. Авжеж ,будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята ! Ой, бідні ягнятка, що чабан у них такий, вони ж питоньки хочуть! Тарас. Оксанко, та я їх зараз пожену до водопою. А малярем я таки буду!!! ПІсня « Зоре моя, вечірняя...» Ведучий: Дуже рано у Тараса виявився хист до малювання. Змалку крейда чи вуглина були для нього неабиякою радістю. Усе ними обмальовував, залюбки зображував птахів, звірів, людей. Коли служив у пана, потай змальовував картини 1-й учень: Тарас Григорович став талановитим художником. Його пензлю належить багато пейзажів, портретів, побутових картин У 42 роки Тараса Шевченка було вшановано званням академіка. Але найбільше знає і любить Україна Шевченка як свого великого поета. 2-й учень: Кобзарем його ми звемо Так від роду і до роду. Кожен вірш свій і поему Він присвячував народу. 3- й учень: Тарас мав феноменальну пам’ять. Все, що він почув, побачив живучи в Україні, перші чотирнадцять з половиною років, запам’ятає в найтонших подробицях і загалом розповість про це в своїх геніальних творах живопису та в поетичній творчості. 4-й учень У росяні вінки заплетені суцвіття Він завжди з нами Фінальна пісня. « Заповіт» Т. Г. Шевченко
21 лютого - Міжнародний день рідної мови Виховна година на тему: " Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить" ( О. Олесь) Написання диктанту " Мово моя солов'їна"
|
![]()
|
Дмитрушківська ЗОШ І-ІІІ ступенів © 2018 |
Створити безкоштовний сайт на uCoz |